Хто така мама? Казати не треба…

Ну хто така мама?
Казати не треба,
Тут зайва реклама,
— Це Ангел із неба!

Це та, що нас носить
У снах та бажаннях,
Здоров’я нам просить,
І щастя, й кохання!

Ми в неї у серці,
У планах, в надії.
Для нас мама дверці
Відкриє у мрії!

На першому місці
Ми в думці у мами —
Чи ще ми в колисці,
Чи бродим ночами.

Бо мама є мама,
Життя для нас дала,
Себе всю до грама
Нам легко віддала.

То ж кожній людині
Матусенька треба —
Це Сонце в родині,
Це Ангел із неба!

© Людмила Степанишена