Історія до сліз: Як страшно кричить тиша

Інна, точніше Інна Іванівна — ​сорок два виповниться через два тижні, відчинила двері квартири. Щойно вона зробила це, як її не надто покарбоване віком обличчя скривила гримаса болю: звуки, що долинали звідусіль, з кожного куточка гарно вмебльованої оселі, які вона чула, щоразу повертаючись у власне помешкання, знесилювали її, тому жінка намагалася бувати вдома якомога рідше і радо користалася пропозиціями шефа поїхати у відрядження — подалі від цих страшних містичних звуків, які різали слух і шматували душу.

От і сьогодні, не встигла переступити поріг квартири, як ці моторошні звуки, які переслідували її вже багато років, полинули до неї із кожної шпаринки, з кожної невитертої пилинки. Не роздягаючись, Інна Іванівна кинулася до телевізора і ввімкнула його на повну, вслухаючись у голос ведучої відомого шоу, щоб не чути, як страшно кричить тиша.

Одразу ж сталося маленьке диво. Жахіття, яке переслідувало її вже багато літ, відступило. Cтрашні звуки розчинилися у стінах.

Інна полегшено зітхнула і пішла на кухню готувати вечерю. Сюди теж долинав голос ведучої: «Молода жінка померла після невдалого аборту».

Інна кинулася до кімнати, вимкнула телевізор. Її била пропасниця.

…Двадцять два роки тому вона теж зробила аборт. Студенткою сподобалася розлученому викладачеві університету, де  навчалася. Їй також імпонував його інтелект і те, що серед п’ятдесяти дівчат курсу він вибрав саме її, нічим зовні не  примітну студентку. Й одразу сталося диво: Інна розквітла. Обличчям і тілом: чекала первістка і радості від коханого.

Та замість цього було його неприховане обурення. Він категорично відмовився стати батьком.

— Я маю двох дітей і знаю, що це таке. Постійний плач, крики, тупотіння ніг. Мені потрібні тиша і спокій. Приходжу додому втомлений і маю право на відпочинок. Ти можеш це зрозуміти?

Не знає чому, але не стала заперечувати. Хоч лікар і попереджав про можливі наслідки. Не вірила. Молода. Здорова. Сільська дівчина. У неї ще все попереду.



А виявилося, що з тієї фатальної хвилини, коли принесла свою дитину в жертву чужому спокоєві, все лишилось позаду. Посипалися болячки, і від її квітучого вигляду не зосталося й сліду. Чоловік, захистивши дисер­тацію, забув про бажання тиші й одружився із сусідкою-продавчинею, яка народила йому сина…

Інна сиділа на дивані, закривши вуха, почуваючись ще більш постарілою, ніж є, ховаючись від крику тиші, пригадавши чиїсь мудрі слова: «В домі, де немає дітей, поступово вмирає життя».

Sandra OLEK. Джерело

Історія до сліз: Як страшно кричить тиша