13 вересня, православний світ відзначає день священномученика Кипріана Карфагенського. Він написав багато релігійних творів, які стали зразком віросповідання. Кипріан відмовився від всього мирського та присвятив все життя служінню Господу.
Святий народився в Північній Африці, у родині сенатора ідолопоклонника та простої жінки, яка все робила як скаже чоловік. Кипріана здобув гарну освіту та викладав філософію, риторику й красномовство в школі. Крім цього часто приймав участь в судових засіданнях.
Коли батьки померли, він спускав всі гроші на бенкети та галасливі вечірки. Однак, все це не зупинило його від самопізнання та пошуку істинного шляху. Таким чином він дізнався про християнство. Святий впав в депресію, бо не міг з’єднатися з Богом. Подолати труднощі йому допоміг Цецилій, завдяки якому Кипріан опинився в християнській кіновії, там його хрестили. Через два роки після цього, єпископ пішов з життя, а його місце посів Кипріан. Він добре справлявся зі своєю роботою та служителі з інших кафедр ходили до нього радитися.
Під час гоніння християн, дехто з побратимів зреклися християнства, за що їх осудили. Однак, щойно війська Діоклетіана покинули місто, єретики благали дозволу на повернення в громаду. Кипріан захищав їх та казав, що відступництво теж можливо пробачити, бо Господь приймає покаяння, забуваючи минулі гріхи. Римському та Карфагенському пресвітерам не сподобалася ця думка. Вони дотримувалися того, що оступившись та відмовившись від Бога раз, повториться знов. За короткий час почався конфлікт, через який міг статися церковний розкол.
Згодом правителем став Валеріан, який боровся з християнами. Кипріана схопили та привезли в Аспазію Патерн на суд. Його змушували зректися своєї віри, але він був незламним. Тому, його засудили до страти та обезголовили.
Люди, що прийшли подивитися на це, захотіли піти за ним, але стратили лише святого.
Після цього, мощі Кипріана зібрали та поховали на кладовищі Кандідіана. Пізніше мощі святого перемістили у Францію.
Традиції в цей день.
Перед святом селяни збирали журавлину. Людиною, яка вела всіх інших, був іменинник, що народився 13 вересня. Таким чином залучали успіх на пошуки. Ввечері жінки накривали стіл, на якому була масляна каша, млинці, кисіль, пироги та пиріжки з врожаєм ягід.
Решту журавлини заготовляли на зиму. Варили варення, компоти та просто сушили.
В цей день не можна ходити на болото, бо Болотний буде карати всіх, хто не послухається. Нечисть намагалися обходити стороною, тому заборонам свято слідували.