Швидко виросли діти, розійшлися світами,
Залишили самотніх: Рідну хату і маму.
Кожен має проблеми,
Купу клопотів має…
Ну а мама старенька
Всіх додому чекає.
Встане рано раненько,
І наводить порядки
Бо напевно приїдуть
Всі її янголятка.
Напече пиріжечків,
(бо їх старшенька любить)
І помріє, як внуків
своїх приголубить.
Напомпує водички –
Дітям руки помити.
Жаль, далеко криничка…
Важко мамі ходити.
Всю зробила роботу
У вікно виглядає,
Може вже у воротях?
Вже от-от завітають…
А на дворі – нікого…
Тільки вітер гуляє.
“Може взавтра приїдуть”
Мама думку плекає.
Кожен день дві самотні –
Сива мама і хата,
На дітей виглядають
Хоч так важко чекати…
Відкладіть всі турботи.
Час безжально спливає.
Завітайте до мами,
Поки мама… чекає.
Автор: Алла Мініна
