Шкода, сьогодні такого ніхто не робить.
Жив на світі старець, у нього було багато дітей і онуків. Він володів життєвим досвідом і великою мудрістю. Він повчав своїх онуків, наставляв їх, розповідав їм про своє життя і уроки, які засвоїв з нього. Одного разу старший онук запитав діда:
– Як Ви змогли зберегти такий спокій? Ви ж стільки всього пережили!
– Дорогі мої, я завжди намагався оберігати своє серце від спокуси. Коли я був молодий, старий священик навчив мене робити три речі. Кожен день, виходячи з дому, я робив ось що: По-перше, я піднімав очі до небес, щоб пам’ятати: там Отець Мій Небесний, він спостерігає за мною, захищає і направляє мене.
По-друге, я опускав погляд до землі – в цей момент я усвідомлював, як мало місця потрібно для моєї могили. По-третє, я звертав свій погляд на хворих, кривих, сліпих, глухих, жебраків, голодних, бездомних і наповнювався вдячністю за те, що маю.
Ось так, діти мої, мені вдалося перенести всі труднощі і поневіряння, залишитися щасливим і безтурботним. Я прожив з Богом у світі, чого і вам усім бажаю.
Історія старця дуже повчальна! Багатьом людям варто було б прислухатися до порад мудрого священика. Джерело
