Не бійтесь визнавати помилки…
Хоча б для себе, в думці, перед Богом.
Нас іноді заносить плин ріки,
А розуміння визріває згодом.
Усі ми помиляємось не раз,
Але не кожен зважиться на сповідь…
Не можна вже, на жаль, вернути час,
Але можливо виправити совість.
В моменти гніву, злості чи страждань,
Буває, сам себе не контролюєш,
І можна легко перетнути грань —
А потім все життя про це шкодуєш.
Не бійтесь слова «вибач» чи «прости».
Не так, насправді, страшно оступитись.
Найгірше — коли спалюєш мости, —
У них вже мало шансів відновитись…
А дні летять, їх змінюють роки, —
І кожен сам вирішує, як жити…
Умійте визнавати помилки —
Це дозволяє їх не повторити…
Автор: О.Сапріянчук-Маротчак