«Я більше не збираюся терпіти багато, і не тому, що я стала зарозумілою а лише тому, що я досягла певного життєвого етапу — етапу, на якому я більше не хочу витрачати час на те, що не задовольняє мене чи на те, що зачіпає мене, завдаючи мені болю. Я більше не збираюся терпіти цинізм, надмірну критику, жорсткі вимоги будь-якого роду. У мене більше немає бажання задовольняти тих, кому я не подобаюся, любити тих, хто не любить мене, і посміхатися тим, хто не хоче посміхатися мені у відповідь.
Я більше не присвячу жодної хвилини тим, хто бреше або намагається маніпулювати мною. Я вирішила більше не існувати в удаванні, лицемірстві, брехні і дешевій, нещирій похвалі. Я більше не потерплю ні частково освічених, ні зарозумілих вчених. Я не збираюся розбиратися із плітками. Я терпіти не можу конфлікти і порівняння. Я вірю в те, що світ складається з протилежностей, в те, що світ різноманітний, тому я намагаюся уникати людей з жорстким характером, не здатним пристосуватися до навколишнього. Я зневажаю зради і невірність в Дружбі.
Я не зможу порозумітися з тими, хто не здатний на справжній комплімент, не здатний підбадьорити та надихнути своїми словами, не зможу порозумітися і з тим, хто не любить тварин. Перебільшення стомлюють мене. І так, крім усього іншого, я більше не потерплю тих, хто не заслуговує мого терпіння».