Ніколи нікого не судіть: у кожного лихо і горе своє, і щастя, і радість, і небо.

Приймайте людей такими як є,
Шаблон підставляти не треба.
У кожного лихо і горе своє,
І щастя, і радість і небо.

Прошу вас, ніколи людей не судіть,
Ні подумки, а ні словами…
Не знаєте ви, що прийшлось пережить
Тому, хто засуджений вами.

Насправді, не знає ніякий мудрець,
Як правильно треба прожити…
І приклад чужий — аж ніяк не взірець,
Бо доля не в кожного сита.

В житті не буває заучених схем,
Які вкажуть вірну дорогу.
У кожної долі свій список проблем,
І відповідь лиш перед Богом.

Прошу вас, ніколи людей не судіть,
Бо всі ми Господні створіння.
Можливо людині, у цю саму мить,
Потрібно лише розуміння.

Можливо, потрібне надійне плече,
Чи виплакать болі й тривоги…
Не знаєте ви що їй душу пече,
Тому не судіть! Ради Бога!

Автор: Алла Мініна, спеціально для сайту — Доброта