Сьогодні будемо вибирати, які сидерати сіяти восени в теплиці. Справа ця корисна, не дарма все більше городників воліють після збору врожаю засівати гряди покривними рослинами, а не міняти тепличний грунт або вносити добрива.
Нагадаємо, що сидерати – це допоміжні рослини, які вирощують для відновлення і підвищення родючості грунтів. Вони швидко проростають з насіння і за короткий термін набирають пристойну “зелену масу”. Соковите листя і стебла разом з корінням залишаються перегнивати в грядках, насичуючи грунт органікою і покращуючи його структуру. І ніякої хімії! Джерело
У теплиці вирощування сидератів, мабуть, ще важливіше, ніж у відкритому грунті. Справа в тому, що в закритому грунті важко чергувати культури так, як того вимагають правила сівозміни. Зазвичай ми з року в рік вирощуємо в теплиці помідори, перці і баклажани. Всі ці овочі відносяться до одного і того ж сімейства – пасльонові. І, строго кажучи, садити їх один після іншого не можна. Але ми садимо. Адже саме заради цих теплолюбних культур теплиця і зводилася. В результаті грунт виснажується, хвороби накопичуються, врожаї падають. Хтось “розбавляє” низку пасльонових огірками, але цього недостатньо. Ось тут нам на допомогу приходять сидерати.
Навіщо садити сидерати в теплиці
Засіваючи землю в теплиці сидератами, ми запускаємо повноцінну сівозміну. Приміром, виростили томати – після збирання основного врожаю посіяли фацелію – в середині осені скосили фацелію і посіяли гірчицю – навесні до висадки розсади встигли виростити і скосити вику – і знову зі спокійною совістю садимо на ту ж грядку томати. Лепота!
Але і це ще не все. Сидеральні рослини в більшості своїй багатофункціональні. Чого вони тільки не роблять! Ось основні аргументи на їх користь:
- якщо сидерати не перекопувати, їх коріння формують природну грунтову структуру, покращуючи проникність грунту для вологи та повітря;
- щільні посадки пригнічують бур’яни;
- є природним органічним добривом, відновлюють родючий шар і заповнюють недолік мінеральних солей;
- багато сидератів виділяють в грунт речовини, що відлякують шкідників;
- пригнічують патогенні мікроорганізми за рахунок створення хороших умов для розвитку корисної мікрофлори і фауни.
Сидерати висівають і навесні, і восени. Ми не випадково сьогодні акцентуємо увагу на осінній посадці. Сидерація після збору врожаю крім іншого виконує захисну функцію. Рослинний покрив утримує в грунті вологу в грядках, допомагає їм не перемерзнути і не пересохнути протягом зими.
Практично будь-яка рослина може бути сидератом, навіть бур’яни, якщо ви встигли їх зрізати до цвітіння. Але деякі рослини ніби спеціально створені для цієї мети: ростуть не по днях, а по годинах, дають соковиту зелень і особливого догляду не потребують.
Які сидерати сіяти для помідорів, перців, баклажанів
Універсальний сидерат фацелія
Фацелія вважається сидератом номер один не тільки для томатів, але і взагалі для всіх овочів. Вона настільки невибаглива, що росте навіть в кам’янистому грунті. Її з однаковим успіхом можна сіяти і восени, і навесні, і під зиму, оскільки вона стійка до заморозків (до -9°С). Фацелія не вимагає частих поливів. А для вирощування в теплиці це великий плюс. Крім іншого, вона пригнічує бур’яни і стримує розвиток хвороботворних мікроорганізмів, в тому числі збудників фітофтори, кладоспоріозу та інших хвороб помідорів. Дротянка, нематода та інші шкідники також обходять грядки з фацелією стороною.
На питання, коли садити фацелію восени, є два правильних варіанти відповіді. По-перше, відразу після збору врожаю (кінець серпня-вересень). В цьому випадку сидерат встигне наростити досить зелені і послужить для грядки “укриттям” на зиму. Другий варіант – підзимовий посів (жовтень-листопад), щоб насіння зійшло ранньою весною на майбутній рік. Тоді листя і стебла фацелії стануть прекрасним зеленим добривом для розсади.
Насіння фацелії рекомендують перед посівом змішати з піском з розрахунку один стакан піску на 50 грам насіння. Глибоко в грунт їх не закладають, лише злегка присипають землею за допомогою граблів.
Календула як сидерат
Календулу як сидерат садять рідко. Але саме в теплиці і саме під пасльонові цю чудову квітку варто посіяти хоча б в суміші. Тому що календула є ліками не тільки для людини, але і для ґрунту. Регулярний посів календули на добриво позбавляє грунт від патогенів. Крім того, вона відлякує колорадського жука – любителя закусити нашими баклажанами.
Календулу краще висівати на самому початку осені або навіть в кінці літа під ще зростаючі культури. Вона легко переносить короткочасні заморозки, але потребує хорошого поливу. Насіння закладають на глибину в 2-3 сантиметри.
Сидерат редька олійна
Олійна редька високо цінується в якості сидеральної культури. Ця рослина невибаглива: росте в тіні, не боїться посухи і холодів. Редька олійна росте настільки швидко, що навіть при посадці глибокої осені встигає прорости і видати зелень. Для теплиці в самий раз. Взагалі цей сидерат вважається оптимальним після картоплі, оскільки його ефірні масла відлякують нематоду і дротяники. Але і після помідорів посіяти редьку – відмінний варіант.
Перед сівбою насіння краще змішати з сухим піском (на 50 грам насіння 1 стакан піску). Глибина загортання насіння редьки олійної в грунт – 3-4 сантиметри.
Гірчиця біла в якості сидерату
Гірчицю ми всі добре знаємо і широко застосовуємо. І в теплицях до і після помідорів, баклажанів або перців цей сидерат більш ніж доречний. Вирощування гірчиці для підживлення грунту не тільки допомагає структурувати і наростити шар гумусу. Цей сидерат захищає грунт від різноманітних гнилей та інших грибкових інфекцій, ускладнює життя личинок дротяників. Сама гірчиця росте швидко, не боїться холодів і витримує морози до -5°С. Тому вважається ідеальною для посадки восени.
Посіяна на початку осені гірчиця може вирости до 20 сантиметрів у висоту. В цьому випадку її краще підрізати і залишити перегнивати на грядках. Якщо ж ви посіяли насіння пізніше, залишайте проростки зимувати як є. У будь-якому випадку грунт буде укритий і захищений.
При посіві гірчичні насіння в грунт не заглиблюють, а просто розсипають по грядках і розподіляють граблями по всьому периметру. Для дружних і швидких сходів необхідний хороший полив. І тоді через тиждень гірчиця порадує нас першими зеленими листочками. Садити гірчицю в теплиці можна всю осінь, аж до листопада.
Осінні сидерати для огірків в теплиці
До і після огірків не забороняється сіяти всі описані вище сидерати. Але, особливо перед посадкою огірків, непогано б додатково збагатити грунт азотом та іншими поживними речовинами, які наші тепличні культури виносять з ґрунту у великих кількостях. Зверніть увагу і на такі сидерати, як ячмінь, люпин однорічний і вико-вівсяна суміш.
Суміш вики і вівса
Два сидерата в одному флаконі – овес і вика – чудово доповнюють один одного і забезпечують землю всім необхідним. Овес, як злакова культура, “налагоджує” повітро – і вологообмін в грунті. Вика з сімейства бобових дуже швидко нарощує зелень і перешкоджає росту бур’янів. А разом вони насичують грунт азотом, фосфором, калієм і виганяють з ділянки нематод.
Насіння найкраще висівати на початку вересня, заглиблюючи в грунт 3-4 сантиметри. Ці рослини більше за інших чутливі до холодів, тому повинні встигнути наростити до перших заморозків досить зеленої маси.
Люпин однорічний
Всі тепличні культури “витягають” з грунту багато поживних речовин. Люпин як сидерат відрізняється здатністю ці поживні речовини відновлювати. Його часто порівнюють з гноєм. Правда, в порівнянні з іншими сидератами, люпин росте повільно. До того ж, його потрібно добре поливати. Але він того вартий: за кілька сезонів люпин повертає родючість навіть самої зубожілої землі. Його довге коріння добуває харчування на глибині і переводить речовини в легкозасвоювану для рослин форму.
Через тривалий вегетативний період люпин потрібно сіяти якомога раніше, відразу після збирання врожаю. Оптимальна глибина загортання насіння – 3-5 сантиметрів. Через два місяці після посіву люпин скошують, не допускаючи цвітіння.
Ячмінь як сидерат
Ячмінь володіє всіма перевагами злаків – пригнічує бур’яни і покращує повітропроникність грунту. Він швидко росте і не такий вимогливий до поливу, як овес. Тому для теплиць з усіх злакових сидератів ячмінь можна назвати найкращим.
Сходи ячменю витримують заморозки до -5°С. насіння ячменю при посіві заглиблюємо в грунт на 3-4 сантиметри. І до сходів рясно поливаємо.
Як садити сидерати восени: варіанти і основні правила
Сидерати ростуть швидко, за це ми їх і любимо. Така скоростиглість дає нам можливість посіяти трави на зелене добриво двічі за осінь.
Якщо дозволяє бюджет і є вільний час, перший раз висівають сидерати в теплицю на самому початку осені, відразу після врожаю. За місяць вони виростуть достатньо, щоб на початку жовтня зрізати зелень, закрити її в верхній шар грунту плоскорізом і посіяти другу порцію. Якщо вдарять морози і насіння другої партії не встигнуть дати сходи, вони перезимують в грядці і порадують нас паростками ранньою весною. А якщо трапиться тепла осінь, повторний посів принесе свої плоди, зелень, яка залишиться зимувати в землі, захистить її від холодів.
Тільки не забувайте “золоте” правило сівозміни: не висаджувати один за одним родинні рослини. Сидератів це теж стосується. Так що після гірчиці сіємо фацелію, наприклад. Або після олійної редьки – вико-вівсяну суміш. А ось редька після гірчиці під забороною – ці рослини відносяться до одного сімейства хрестоцвітних.
Ще одне правило осінньої сидерації – зрізайте або скошуйте сидерати до цвітіння. Нехай грядка буде вкрита сіном, а коріння залишаться всередині. Але якщо рослини ще далекі до вибивання бутонів, можна залишати їх на зиму зростаючими.
І звичайно, не забувайте поливати зростаючі в теплиці сидерати. Навіть самим посухостійким для гарного росту потрібна вода, але ж в закритому грунті добувати її важче.
До речі, сидерати не обов’язково висівати монокультурою. Дуже добре працюють суміші насіння. Наприклад: ріпак, вика, овес і гірчиця. Суміші особливо гарні тим, що не потрібно замислюватися про черговість, хоч щороку одну і ту ж суміш застосовуй.
