На околиці міста, біля річки, жив рибалка з родиною. Раніше справи його йшли добре, але з часом риби ставало все менше, а снасті та човен постаріли. Грошей на купівлю нового приладдя не було й день чоловіка починався з лагодження поламаного човна.
Одного дня, повз будинок рибалки проходив літній чоловік, який спитав дозволу заночувати в їхній оселі. Родина прийняла його з радістю, незважаючи на важкі часи. Старенького нагодували та поклали спати в зручну постіль.
Зранку чоловік зібрався йти далі та запитав господаря:
— Добрий чоловіче, як я можу віддячити тобі за допомогу?
Рибалка посміхнувся та відповів:
— Бачу, людина Ви мудра й багато чого бачили у своєму житті. Дайте мені в подяку пораду — як вибратися зі злиднів й цього буде досить.
— Все просто! Для цього потрібно втопити старого човна.
— А як же ми будемо жити? Це єдине, що в мене є, щоб здобути хоча б якусь їжу.
Старий нічого не відповів та пішов своїм шляхом.
З часом жити стало зовсім важко, їжі не вистачало, інколи взагалі могли день голодні сидіти. Не дивлячись на бурю, одного дня, чоловік поплив рибалити, щоб родина не вмерла з голоду. Човен тоді розбився, а рибалка чудом залишився живий.
Родина зібралася та попрямувала в інше місце шукати кращої долі.
Незабаром вони натрапили на велике риболовне місто. Там була величезна кількість човнів та шхун. У чоловіка розбіглися очі, але грошей на придбання в нього не було.
Він довго сидів на березі річки та спостерігав за іншими рибаками та їх приладдям. З часом чоловік почав помічати, що деякі човни потребують негайного ремонту. За життя рибалка навчився різним тонкощам ремонту водоплавних суден, тому почав ремонтувати човни й згодом відкрив майстерню.
До нього з’їжджалися люди зі всього регіону, бо майстер він був від Бога з золотими руками. Дуже скоро з’явилися гроші й рибалка придбав чудовий будинок для своєї родини. Продуктів було вдосталь й всі були щасливі.
От тоді тільки рибалка й згадав того старця з його порадою втопити старого човна та зрозумів, якими мудрими були його слова!
В житті часто буває, що людина чіпляється за старе до останнього, боячись змін більше, ніж звичних тягот та смутку. Але зміни, з чого б вони не починалися, завжди приносять гарний результат.