У будинку одних багатих людей перестали молитися перед їжею.
Одного разу до них в гості прийшов проповідник. Стіл накрили дуже вишукано: дістали найкращі фруктові соки і подали дуже смачну страву. Сім’я сіла за стіл. Всі дивилися на проповідника і думали, що тепер він помолиться перед їжею. Але проповідник сказав:
– Батько сімейства повинен молитися за столом, адже він перший молитовник в сім’ї.
Настало неприємне мовчання, бо в цій родині ніхто не молився. Батько відкашлявся і сказав:
– Знаєте, дорогий проповіднику, ми не молимося, бо в молитві перед їжею завжди повторюється одне й те саме. Молитви за звичкою – це порожня балаканина. Ці вічні повторення щодня, щороку анітрохи не допомагають, тому ми більше не молимося.
Проповідник здивовано подивився на всіх, але тут семирічна дівчинка сказала:
– Тату, невже мені не потрібно більше щоранку приходити до тебе і говорити «доброго ранку»?
