Отець Паїсій з Сіхли згадував про одну дуже просту річ щодо щирої молитви.
Одного разу прийшла до мене одна жінка, з побожних, і запитала:
— Що мені робити, отче? Я неписьменна і не знаю молитов. Чи спасусь я без молитов?
Я сказав їй:
— А ти зовсім не молишся?
— Та я молюся!
— А як же ти молишся?
А вона каже мені:
— Так ось як я молюся: коли підмітаю будинок, молю Бога: Боже, вичисти бруд з душі моєї, як я вичищаю цей бруд з дому, і нехай подобається вона Тобі, як мені подобається чистий будинок. А коли перу білизну, то теж кажу: Господи, змий зло з душі моєї, щоб і я була чистою, як чиста ця сорочка. І так говорю в усьому, що б я не робила. Чи добре так робити?
— Живи так все своє життя!