Дорогою йшла жінка, гарна як квітка. Раптом вона помітила, що за нею йде чоловік. Жінка звернулась до нього:
– Скажи, навіщо ти йдеш за мною?
Чоловік відказав:
– О, владарка мого серця, твої чари ведуть мене за тобою. Тобі я хочу освідчитись у коханні, бо ти полонила моє серце.
Красуня поглянула на юнака і згодом промовила:
– Як ти міг закохатися в мене? Моя молодша сестра набагато красивіша і привабливіша за мене. Зачекай трохи, вона скоро йтиме цією ж дорогою.
Чоловік поглянув на шлях. Дійсно, вдалині виднівся жіночий силует. Чоловікові хотілося скоріше побачити красивішу жінку, тому він пішов назустріч… Але… жіночий силует невдовзі перетворився на стареньку в латаній хустині.
Ображений хлопець наздогнав красиву жінку. Він гукнув знавісніло:
– Скажи, як настільки красива жінка може бути такою лукавою?
Красуня посміхнулась і мовила:
– Так, я обманула тебе. Але ти ще гірший брехун, ніж я. Ти сказав, що закоханий в мене, але це не правда. Чи не так? Інакше ти б не залишився чекати на красивішу дівчину.