Хедда Болгар — талановитий психолог, справжня оптимістка, яка дарувала людям надію, вчила жити і радіти життю незважаючи на вік і життєві труднощі.У віці 103 років вона ще приймала пацієнтів, які приїжджали до неї з усієї Америки. Адже вона, була не тільки самим старим практикуючим психологом у світі, бачила самого Зигмунда Фрейда та слухала його лекції, а ще й була справжнім джерелом радості, та оптимізму для своїх пацієнтів. На своїх сеансах Хедда допомагала людям побороти страх смерті, страх старості, самотності, безвихідних ситуацій. Ця позитивна бабця завжди посміювалася над пацієнтами і зі 100% впевненістю повідомляла їм, що боятися старості абсолютно не варто, адже похилий вік це не вирок, це абсолютно новий шлях у нове життя.
Чомусь старість асоціюється у людей лише з самотністю, хворобами і розпачем, але люди забувають, що старість — це ще й багато вільного часу, який можна присвятити собі, і здійсненню своїх мрій, це величезний життєвий досвід, який робить вас дуже цінною людиною для оточуючих, врешті старість — це абсолютна впевненість, що вам усе під силу. У Хедди було багато літніх пацієнтів, які їй дуже довіряли, адже вона сама була вже старою жінкою, і як ніхто інший могла зрозуміти їхні страхи та переживання. Тому, рівень довіри до неї був максимальний, а значить і кількість позитивних результатів була такою ж. Талановитій жінці вдавалося те, що не могли зробити інші спеціалісти, вона вміла настільки переконати своїх пацієнтів у позитивних сторонах пенсійного віку, що люди, окрилені та натхненні своїм лікарем, досягали неймовірних вершин, у танцях, мандрівках, музиці, спорті і всі вони були вже у поважному, літньому віці.
Хедда не тільки могла запевнити інших в існуванні щасливої старості, а й сама у це щиро вірила. Вже у віці ста років вона, з упевненістю казала, що мала щасливе життя, особливо їй подобалися останні десять років, і щиро шкодувала, що не всім людям вдається досягти дев’яностолітнього віку, щоб пересвідчитися у цьому.
Талановита психологиня казала « Моє життя відкрилося для мене по новому вже після 65 років». Ця настанова може прислужитися багатьом літнім людям, адже в основному пенсійний вік примушує людей зневірятися, забувати про свої мрії та плани, готуватися до майбутніх хвороб та немочі. А натомість, потрібно жити на повні груди, ще з більшою жагою до життя ніж у молодості, постійно бути у русі, пошуках чогось нового для себе, лише тоді, людина живе, коли має ціль та жагу її досягти.
І чудовим прикладом для всіх, є ця чудова літня жінка, яка ще приймала пацієнтів у віці 103 років, була завжди активною і по справжньому любила життя.