Субсидія. Крик душі

Злетіли ціни знов на газ
До рівня ситої Європи.
Народ мовчить в черговий раз,
Жиріють в олігархів щоки.

Сидить згорьований дідусь,
Замерз один в холодній хаті.
Субсидії нема чомусь,
Хоч в діда статки небагаті.

Піввіку стажу має дід,
В труді прожив, не лінувався,
І ось тепер на старість літ
Від влади шани не діждався.

Ми всі у холоді й журбі
Ледь зводимо кінці з кінцями,
А хлопці премії собі
Мільйони шлють у США до мами.

І не бояться так душить!
Народ, мов стиснута пружина.
Візьме й розпроститься за мить —
І гнівом вибухне країна.

Будуть тікати, як щурі,
Шукати крізь паркан щілину.
Подумайте про це «вгорі»
І полюбіть просту людину!

Микола КУРИЛЮК