Цілую вам руки, батьки.
Тепліших немає на світі.
За вишитий, мамо, рушник,
За, батьку, твої заповіти.
За ваші серця золоті,
Бо щиро навчали любити.
За те, що в далекім путі
Я вірив у ваші молитви.
За те, що в часи без відрад
Мене затуляли собою.
За, мамо, трояндовий сад
– Ці ріки живого напою.
За, тату, двожильне плече
І погляд суворий та добрий.
Від нього тікай – не втечеш.
Йому підкоряється обрій…
Мізерна подяка моя.
Не змучуся рук цілувати.
Пред вами в боргу вся Земля
За те, що ви є – МАМА й ТАТО!
автор: Тетяна Волошина
Сподобався вірш? Розкажіть друзям!
