У мене вчора украли гроші,
Прям біля церкви, що серед площі,
Украли гроші, що й не почула,
Так сумно трошки спочатку було.
Бо щось хотіла собі купити,
Бо важко дуже їх заробити,
Та схаменулась, мабуть Всевишній
Так розділяє святе і грішне,
Так нас навчає,мої хороші,
Бо часто роблять рабів з нас гроші.
І то не дуже важлива втрата,
Є важливіших речей багато,
Здоров’я, розум і чиста совість,
Життя строкате як кіноповість,
Міцна родина, щасливі діти,
Цього за гроші вже не купити.
Воно дається людині даром,
Й на наше щастя не є товаром.
У мене вчора украли гроші,
Ну й хай щось куплять собі хороше,
Мені шкода їх, взяли з грошима
Гріх наче камінь собі на шию.
Чи того вартий папір із друком
Щоб людську совість з’їдали муки?
-Ну й грець грошам тим!- скажу я тихо,
Нехай прибутком не стане «лихо»,
Прям біля церкви, що серед площі,
Я тим пробачу, що вкрали гроші.
Валентина Васильєва