Як ми всі знаємо, стосунки поміж батьками й дітьми були важкими у всі часи. Майже кожна людина стикалась із так званим «конфліктом поколінь». Часто натрапляю на статті для батьків, як поводити себе із підлітками тощо. Іноді очі вилазять з орбіт від тих «геніальних» порад батькам. Все значно простіше: слухайте і будьте чуйними. Дітки дуже потребують нашої любові, уваги і опіки. Особливо, коли вони ще маленькі! Навіть якщо нам часто бракує часу на це!
Цей текст народився із дуже особистої ситуації, тяжко пережитої. «Конфлікт поколінь» не можливо уникнути, проте якщо батьки зможуть зрозуміти кілька важливих речей – його можна пом’якшити й розв’язати без негативних наслідків для стосунків. Ось кілька правил-порад для батьків від уже не дитини, але ще не зовсім дорослої… Джерело
Не вимагайте від нас того, чого самі нас не навчили
Є три основні чинники, які впливають на формування дитини: генетика, навколишнє середовище й виховання. Виховання грає в цьому найвизначнішу роль, адже саме із сім’ї ми черпаємо основні моделі поведінки. Якщо ви не навчили свою дитину помагати по дому, мити посуд, або чистити зуби наніч – то не вимагайте це від неї у вже більш дорослому віці. Момент прогавили, і прогавили його саме ви. Ми можемо навчитися цього, звикнути до цього, але тепер нами керує не ваше виховання, а наше внутрішні бажання та потреби.
Не насміхайтеся із наших поривань
Всі молоді люди трохи ідеалісти. Ми ще не впізнали труднощів життя, тяжкої праці тощо. Проте, батьки часто вважають ледь чи не своїм обов’язком «обламати нам крила», аби не мали великих надій на майбутнє. Батьки часто насміхаються з того, що їхня дитина прагне стати науковцем, відомим письменником або ж актором. Не насміхайтеся – підтримайте. У нас свій сценарій й якщо свого часу вам не вдалось досягнути своїх мрій – не забороняйте це спробувати зробити нам.
Ми не народженні зробити те, чого не зробили ви
Втрачені можливості дуже часто переслідують людей. Це спонукає їх відтворювати у своїх дітях свої ж мрії. Якщо ви мріяли стати відомим скрипалем, а вашій дитині більше подобаються барабани – не заставляйте її щоранку мучити ту нещасну скрипку. Дозвольте нам обирати чим ми хочемо займатися, ми маємо прожити своє життя, а не виправити ваші помилки.
Говоріть
Ми не вміємо читати думки. Якщо вам погано, ви нещасливі, у вас якісь проблеми на роботі – ви можете про це говорити нам. Але говоріть! Дуже багато конфліктів виникає на лініях «Мені було погано – а ти навіть не звернув уваги». У нас є своє життя: навчання, друзі, робота. Ми більше часу проводимо поза стінами дому. Ми можемо не помічати чогось, та не варто нас звинувачувати у черствому серці і т.д. Ви можете нас просити про допомогу, просто дайте нам знати про це.
Не картайте нас за помилки
Помилки – це складова нашого життя. І нашого, і вашого. Ви б не були такими мудрими й досвідченими, якби не помилки. Дозвольте нам робити наші власні. Батьки мають підтримувати дитину, а якщо ми стикаємося лишень із картанням – ви втрачаєте нашу довіру. Краще покажіть нам як виправити те, що ми зробили, або порадьте як уникнути такого ж потім.
Всі ми родом з дитинства
Важливо підтримувати дитину від народження, розпізнавати її таланти та мрії. Будувати разом із нею її самооцінку та впевненість у собі. Якщо ви не звертаєте на таке увагу в дитинстві – у результаті можете отримати незрілого дорослого, з синдромом меншовартості й страхом перед великим світом.
Будьте друзями
Будьте своїм дітям друзями. У будь-якому віці. Нехай вони знають, що можуть прийти за порадою, просто поговорити. Підтримуйте їхні починання, будьте гордими за своїх дітей. Якщо ви будете говорити із дітьми на рівні, будете допомагати їх розвиватися й вірити у їхні сили – результат вас приємно здивує.