Один чоловік, який був глибоко віруючою людиною, мав невіруючого сина. Як він не намагався навернути сина до віри, нічого не виходило й чоловік сильно цим переймався.
Перед смертю він покликав до себе сина й промовив:
— Сину, виконай, будь ласка, одне моє невеличке прохання.
— Яке саме, батьку?
— Після моєї смерті, ти на протязі сорока днів приходитимеш в мою кімнату на 15 хвилин.
— А що потрібно зробити в кімнаті?
— Нічого робити не потрібно. Просто посидь 15 хвилин і все.
Після смерті чоловіка, син виконав його побажання. Він кожного дня приходив в кімнату й сидів по 15 хвилин. Через 40 днів він сам почав відвідувати церкву та вірувати в Бога.
Чоловік потім зрозумів, який був мудрий його батько. Молодь живе в насиченому світі, швидкий ритм, суєта й немає часу задуматись над сенсом життя, про душу та Бога.
Зупинившись лише на мить, побувши в тиші ми зрозуміємо, які справжні цінності в житті.