Щороку християни і навіть невіруючі в світі проголошують «Христос воскрес». Ось 20 біблійних віршів про жертву Ісуса Христа на хресті і що вона означає для нас.
1. «Усуньте стару закваску, щоб ви були новим тістом, так, як ви і є прісні, бо Пасха наша, Христос, принесений у жертву.» (1Корінтян 5: 7).
2. «Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
що був похований, що воскрес третього дня за Писанням»(1Кор.15: 1-4).
3. «І до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у його ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви – свідки того (всього).»(Луки 24: 46-48).
4. «І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, щоб збулося сказане пророком Ісаєю: “Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.”» (Матея 8: 16 -17).
5. «Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але – послужити й дати життя своє на викуп за багатьох» (Матея 20: 28).
6. «Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає» (Йоана 1: 29).
7. «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Йоана 3:16).
8. «Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу»(Йоана 6: 51).
9. «А коли ходимо у світлі, як він сам – у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха. Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає. Якже ми визнаємо гріхи наші, то він – вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди.»(1 Йоана 1: 7-9).
10. «Цим виявилася до нас любов Божа, що Бог свого єдинородного Сина послав у світ, щоб ми жили через нього. Любов же полягає не в тому, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас і послав Сина свого – примирення за гріхи наші.»(1 Йоана 4: 9-10).
11. «Бог же показує свою до нас любов тим, що Христос умер за нас, коли ми ще були грішниками. Отож, тим більш тепер, оправдані його кров’ю, ми спасемося ним від гніву.»(Римлян 5: 8-9).
12. «І знайте, що не тлінним золотом чи сріблом ви були вибавлені від вашого життя суєтного, яке ви прийняли від батьків ваших, а дорогоцінною кров’ю Христа, непорочного й чистого ягняти» (1Петра 1: 18-19).
13. «Він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, – ми, що його синяками зцілились.» (1Петра 2: 24).
14. «І я б та визволяв їх з руки Шеолу? Я б їх рятував від смерти? Де твої рани, смерте? Де бич твій, о Шеоле? Жалю не буде в мене»(Осія 13: 14).
15. «Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі. Ми ж, ми гадали, що його покарано, що Бог його побив, принизив. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані.»(Ісаї 53: 4-5).
16. «А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола» (Євреїв 2: 14).
17. «Христос же, з’явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, – і не з кров’ю козлів та телят, але з власною кров’ю, – увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.» (Євреїв 9: 11-12).
18. «Коли хтось відкидав закон Мойсея, він немилосердно гинув смертю при двох чи трьох свідках. Оскільки гіршої, подумайте самі, заслужить кари той, хто потоптав Божого Сина й уважав кров завіту, якою освятився, за звичайну, і Духа благодаті зневажив?»(Євреїв 10: 28-29).
19. «Бо котрих звірят кров архиєрей заносить у святиню за гріхи, тих м’ясо палиться за табором. Тому й Ісус, щоб освятити народ власною своєю кров’ю, страждав поза містом» (Євреїв 13: 11-12).
20. «І співають пісню нову, говорячи: «Достойний ти взяти книгу і розкрити печаті її; бо ти був заколений, і викупив Богові кров’ю своєю з кожного племени і язика і люду і народности; і зробив їх царством священиків Богу нашому; і царствуватимуть на землі»(Одкровення5: 9-10).
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
Джерело: ДивенСвіт
