24 червня, православний світ відзначає день Варнави. Він народився в 1 столітті. Батьки ростили сина в турботі та за всіма християнськими канонами. Після досягнення повноліття, юнак перебрався в Єрусалим на навчання до рабина Гамліеля. Разом з ним там навчався й апостол Павло. Коли в Єрусалим прийшов Ісус Христос, Йосія вирушив слідом за ним. Так його зарахували до одного з 70 апостолів та святий отримав ім’я Варнава. Це ім’я він заслужив за своє пожертвування християнству та допомогу нужденним. Варнава був праведною людиною та проповідував Слово Боже. Після повернення на Кіпр, він заснував храм. Загинув мученицькою смертю, бо язичники забили святого камінням до смерті. Мощі святого поховали інші християни недалеко від міста Саламін.
Послідовник Ісуса Варфоломій проживав в той час. Друге його ім’я – Нафанаїл. Пилип був його родичем, який привів святого до Христа. Коли Син Божий вознісся на небеса, Варфоломій продовжував проповідувати, подорожуючи світом, зцілював хворих та допомагав бідним. Одного разу, він зцілив доньку царя Полімія, через що правитель став християнином. Місцеві язичники не прийняли цього, впіймали Варфоломія та розіп’яли головою донизу. Проте святий невпинно продовжував молитися Господу. Розлючені язичники здерли шкіру з нього живцем, але святий продовжував молитися. Тоді святого обезголовили. Інші християни зібрали його мощі та поховали за всіма християнськими традиціями.
Традиції в цей день.
За повір’ям, нечисть в цей день ділить землю, вирішуючи кому яку
роботу робити – жахати людей, насилати захворювання, знищувати врожай. Після розподілення обов’язків, біси каталися по траві. Тому, сьогодні її не косять, інакше можна принести чорта в дім.
Також, в цей час русалки влаштовували свої гуляння. Вони одружувалися з лісовиками.
Мавки заманювали до себе подорожніх, лоскотали та не давали повернутися додому.