У віці двох років у дітей починається криза, яка проявляється у постійних істериках, природу яких батьки не розуміють. Але заспокоювати малечу потрібно й це не завжди виходить. Це викликає негативні емоції у мами та тата, чим ситуація стає ще важча.
Декілька порад, як поводити себе з дитиною під час істерики.
- Концентруйте увагу дитини на позитивному.
Якщо малюк ще не розмовляє, це не значить, що він не розуміє. Діти розуміють реакцію батьків на той чи інший вчинок. Дитина буде поводити себе таким чином, щоб здобути більше уваги, навіть якщо це погані вчинки.
Приділяйте увагу, ласку та підтримуйте під час його успіхів. Ні в якому разі не критикуйте, просто спокійно поясніть в чому малюк зробив помилку.
- Право на власний вибір.
Навіть маленька людина має право на вибір, хоча й обмежений. Постійні заборони викликають істерики та недовіру до батьків. Тож дайте малюку право на власний вибір. Наприклад: який він хоче десерт банановий чи чорничний, з якою іграшкою піде спати сьогодні або на якому дитячому транспорті буде кататися на прогулянці.
- Відволікайте увагу.
Це чудова тактика, щоб швидко заспокоїти малюка. Якщо дитину щось засмутило й вона почала плакати, то потрібно змінити оточення. Перейдіть в іншу кімнату або на вулицю, візьміть книжку або улюблену іграшку, пострибайте разом або засмійтеся. Такі речі дуже швидко перемикають увагу малюка й він через хвилину вже забуває, через що плакав.
- Вчіть новому.
Дитина росте й розвивається. Вона повинна вчитися новим речам, а батьки мусять допомагати, а не робити все замість неї. Таке ставлення викликає не лише істерику, а й затримку у розвитку.
Приділяйте увагу малюку та вчіть його новому кожного дня. Наприклад: як тримати ложку, як нею їсти, самостійно пити з дорослої чашки, вставляти трубочку в сік, тримати ручку та малювати й багато іншого. Вчитися новому це дуже цікаво та робить дитину щасливою.
- Безпечний простір в оселі.
Дитина в такому віці не розуміє, чому не можна відчиняти холодильник, засовувати пальці в розетку, гратися з крихкими й гострими предметами або їсти пральний порошок. Кожне ,,ні,, та ,,не можна,, викликає в ній бурю негативних емоцій та істерику. Тому, сховайте всі небезпечні речі та зав’яжіть або закрийте спеціальними застібками дверцята у шафах.
- Проявляйте чуйність.
Кожна мама знає чого потребує її малюк в певний момент. Наприклад: їсти, спати, змінити підгузок. Забезпечте її необхідним, щоб мінімізувати зайвий стрес та попередити істерику.
- Будьте з дитиною на одній хвилі.
Щоб налагодити зв’язок з дитиною, потрібно бути з нею на одній хвилі в емоційному плані. Підійдіть та присядьте поруч, поцікавтеся чим вона займається. Якщо щось не виходить, заспокойте та скажіть, що у вашому дитинстві було так само й тільки постійні спроби надають потрібний результат. Допоможіть дитині зробити правильно й вона буде поважати та довіряти вам.
- Іноді ігноруйте істерику.
Деякі діти влаштовують концерти та істерики через особливості характеру. Якщо ви помітили, що це ваш випадок. Відверніться та ігноруйте таку поведінку. Зрозумівши, що таким чином дитя не приверне до себе увагу, заспокоїться й почне займатися своїми звичними справами.
- Більше обіймів.
Обійми надають малюку відчуття безпеки, особливо під час переляку, поганого самопочуття або втоми. Частіше обіймайте малюка й він буде довіряти вам, бо відчуває підтримку.
